Чому Київ — столиця кіберпанку

Нещодавно світ побачив реліз гри CyberPunk 2077. Вона розповідає про пригоди героя Bі у вигаданому місті Найт-Сіті. Сюжет та відкритий світ гри створені за мотивами жанру кіберпанк. Проте гра не виправдала очікування любителів фантастики: зокрема через велику кількість багів та недопрацьованих елементів.   Втім, для любителів кіберпанку є хороша новина. У реальному світі існує місто, яке вже зараз по праву можна вважати справжньою столицею кіберпанку. Де все працює за законами жанру, а щоб відвідати його, не треба чекати 2077 року. І це Київ, столиця України. 

У жанрі кіберпанку комп'ютери розглядаються як інструмент, що збільшує владу людини як над природою, так і над іншими людьми. Зображений світ — штучне, наповнене високими технологіями середовище, яке контрастує з небажаним становищем людей у ньому. У світі кіберпанку високий технологічний розвиток співіснує з явним соціальним розшаруванням, бідністю, безправ'ям, вуличною анархією у міських нетрях. Нічого не нагадує? От кілька паралелей.   Київ — місто, де діє єдиний електронний проїзний квиток Kyiv Smart Card, проте в автобусах і тролейбусах досі працюють кондуктори, які продовжують продавати паперові квитки, система і за кілька років після запуску не працює так, як мала б, в кожному виді транспорту діють свої правила розрахунку, а в маршрутках взагалі панує анархія. Чим не кіберпанк?   Рухаємося далі. Київ — столиця кіберпанку, бо по всьому місту встановлені 5823 камери спостереження, що мають пильнувати безпеку та допомагати у розслідуванні та перешкоджанні вуличних правопорушень та актам вандалізму. Проте дрібні крадіжки, вибиті вікна авто, розмальовані фасади будинків ніколи не розслідуються. Соцмережі сповнені історій про те, як поліція навіть не хоче переглядати записи камер, потерпілі самі шукають вихід на службовців або звертаються до приватних фірм, які встановили власні системи відеоспостереження у районі скоєння злочинів. Здавалося б, майже 6 тисяч камер мали б суттєву знизити вуличну злочинність, проте ця система використовується в ручному режимі. У «столиці кіберпанку» навіть з’явився мем «Все одно їх не садять», бо люди, яких спіймали на гарячому, в межах дії камер «Безпечного місця», постійно повертаються на ті самі вулиці.   Київ — столиця кіберпанку, адже в місті є багато QR кодів для сервісів платного паркування, але більшість з них не працює. У той час діючі парковки QR-коди не використовують. Детальніше дивіться тут.   Київ — столиця кіберпанку, адже за сто кілометрів від міста, де живе близько 3 млн людей сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства, яке ще й досі безпосередньо впливає на життя та здоров’я містян, але єдине, що змусило Киян знову про неї предметно говорити, це серіал “Чорнобиль” на американському  платному цифровому сервісі НВО. Доречі єдине, що Кияни роблять з Чорнобилем кожен рік, це продають в інтернеті туристичні путівки для любителів кіберпанку   Київ — столиця кіберпанку, де під відкритим небом лежить 200 000 тонн ртуті. На відміну від  Чорнобиля, цього разу в межах міста. Але про це ніхто не зняв серіал, тому проблему знає дуже малий відсоток киян. Лише в 300 метрах від джерела потенційної екологічної катастрофи тисячі киян відвідують міський фестиваль вуличної їжі, використовуючи смартфон та QR код, а ще за 200 метрів — заходять на станцію метро «Лісова», використовуючи вищезгаданий «СмартСіті».   Київ — столиця кіберпанку, бо місто має зношену систему аерації, через яку Харківський район та Позняки постійно дихають забрудненим повітрям. І це при тому, що 5 років тому на офіційному рівні була підписана угода про кредитування японськими партнерами проєкту реконструкції Бортницької станції аерації на 40 років під 0.1% річних. Цю угоду з боку міста ніхто не береться виконувати: з таких міжнародних контрактів неможливо отримати відкати.    Київ — столиця кіберпанку з декількома сервісами для прокату електросамокатів, які працюють через електронні додатки, але без інфраструктури для велосипедистів. Існуючі веломаршрути ніхто не бере на баланс роками.   Київ — столиця кіберпанку, бо тут знаходяться офіси відомих та важливих для всього світу ІТ корпорацій, але столиця не в змозі забезпечити стабільну роботу програми «Смарт місто», на яку було виділено понад мільярд гривен.    Київ — столиця кіберпанку, адже у місті є великі транспортні розв’язки та магістралі, але мешканці витрачають на поїздку містом більше години, часто використовуючи мобільні застосунки для поїздок, які ніким не контролюються. Київ офіційно не веде систематичної роботи з проблемами трафіку, а транспортна стратегія, яку розробили експерти за гроші Світового Банку і яка була прийнята Київрадою, не реалізується вже п’ять років. Про транспортний колапс Києва більше у відео.   Київ — столиця кіберпанку, яка закуповує послуги через електронні сервіси типу ProZorro тоді, коли голова ДП «Прозоро.Продажі» сам розповідає, що цю систему поки взламують.   Київ — столиця кіберпанку, де захаращеними мафами та блошиними ринками вулицями їздять найдорожчі в світі колекційні автомобілі.   Київ — столиця кіберпанку, де готель в центрі міста купують для побудови найбільшої кіберспортивної арени, в то час як кабінети інформатики в школах забезпечені комп'ютерами позаминулої епохи.   Київ — столиця кіберпанку, адже він має найпотужніші машини для розтоплювання снігу, проте у зимову негоду стабільно стається сніговий колапс.   Київ — столиця кіберпанку, де можна онлайн через додаток 1551 залишити скаргу для чиновників, проте це аж ніяк не гарантує, шо ця проблема буде вирішена. Ви не можете змусити чиновників прибрати з двору закинуте авто, ви не можете змусити чиновників покласти асфальт чи відремонтувати сходи загального призначення, проте ви можете зручно через додаток залишити скарги з фото та геоданими. А потім так само зручно у додатку прочитати відписку, чому виконати ваш запит неможливо. Чим не кіберпанк?   Київ — столиця кіберпанку, де можна записатися до лікаря онлайн, але на місці у поліклініці обов’язково треба зайняти живу чергу або взяти талончик.   Київ — столиця кіберпанку, де сотні кур’єрів  працюють через мобільні додатки і можуть доставити вам що завгодно, але при цьому не мають санітарних книжок, офіційного оформлення чи бодай водійського посвідчення на право керувати тим мопедом, на якому вони працюють.   Київ — це столиця кіберпанку, де на будівництво парків витрачають десятки мільйонів доларів, але повітря в місті — одне з найбільш забруднених у світі.    Київ — це столиця кіберпанку, адже ви можете стати в онлайн чергу до дитячого садочку, але це ще не гарантує місця в ньому.    Київ — столиця кіберпанку, де молодь мріє про стартапи і збирає на них гроші на кікстертері, але законно відкрити точку з продажу кави в центрі міста —  це квест, іноді важчий за стартап.   Київ — це столиця кіберпанку, де 80% нових ЖК — закритого типу, паркан яких відділяє ці ЖК від міських нетрів, в яких живуть зовсім за іншими правилами.   Київ — це столиця кіберпанку, де є сотня сайтів, щоб викликати повію, але немає алгоритму виклику поліцейського, якщо просто біля під’їзду припаркувалося авто і заважає вам вийти з будинку, або створює небезпеку. Експеримент, чи зможе пожежна машина проїхати територією сучасного ЖК, дивіться тут.   Список аналогій можна розширювати. То може, Києву варто офіційно оголосити себе столицею кіберпанку та монетизувати це звання завдяки фанатам жанру, які створять справжній туристичний бум? Питання риторичне.